• Третє засідання краєзнавчого клубу «Хронос»

    Третє засідання краєзнавчого клубу «Хронос»

    Собою, своїми діями ми продовжуємо своїх близьких і далеких предків та іноді забуваємо про те, що все, що зараз говоримо, думаємо, робимо невдовзі також стане історією для майбутніх поколінь. І щоб про нас пам’ятали, ми повинні передати у спадок пам’ять про людей, які мріяли,надіялись, боролися за свою свободу і свій край на багато поколінь вперед.

    Вивченню історії рідного краю допомагає краєзнавчий клуб «Хронос», третє засідання якого відбулося в центральній бібліотеці.

    Додатковим джерелом при історичних та археологічних дослідженнях є велика кількість монет римського періоду. Про те, як вони попали на територію нашої держави існує не одна версія, та те що і на Київщині (зокрема Білоцерківщині) широко представлені монети фракійського карбування є незаперечним фактом. Про це говорив у своєму виступі «Римські провінційні монети середини І – середини Ш ст. н. д. на Верхньому і Середньому Пороссі: знахідки з провінції Фракія» Євген Чернецький. Значна кількість знайдених монет на території сучасних сіл Дрозди, Чмирівка, Буки, Потіївка свідчить про велику роль цієї території Поросся для Римської імперії.

    Зацікавив присутніх виступ Олексія Стародуба «Південна Київщина часів Української революції (1917-1921 рр.) на сторінках «Літопису Червоної Калини». Історія Української Галицької Армії, її наступу на Київ викликали багато запитань. І це приємно…

    Кожен білоцерківець знає, що у перші дні Другої світової війни в місті були розстріляні діти-дошкільнята. Хто вони?«Історія вбивства єврейських дітей 20 серпня 1941 року» – тема виступу Сергія Бурлаки. Спокійно слухати неможливо, адже це були близько 90 дітей, віком від кількох місяців до 7-ми років, батьки яких були розстріляні напередодні.

    «І кожне втрачене дитя, -

    Мов пагінець зелений.

    Сльоза не має вороття,

    А біль мій – біля мене», – так писав Андрій Гудима у поемі «Сльози і пам’яті печаль» про ці події.

    Закінчилась війна, місто відбудовувалося. «Роль молоді в розвитку економіки міста в середині 40-х років ХХ ст..» назвав свій виступ краєзнавець Анатолій Бондар. Основна увага молоді – робота хлібозаводу, меблевої фабрики, плодокомбінату… Вже у 1944 році заперехідний червоний прапор міському комсомолу боролися 14 молодіжно-комсомольських бригад, а на 1 грудня цього ж рокупланові показники по виробництву валової продукції склали 220%. Молодь робила все можливе для покращення життя білоцерківчан.

    Найбільше молоді було у Білоцерківському аграрному університеті (на той час інституті), без якого важко уявити життя нашого міста. Життя вимагало змін, потрібні були нові, високопрофесійні спеціалісти, тому виникло питання про відкриття ще одного факультету на базі університету (на кінець вісімдесятих років було 3 факультети). «Створення економічного факультету БНАУ у світлі документів архівного відділу Білоцерківської міської ради» – таку тему для виступу обрав Олександр Ярмола, який певний час працював на вищеназваному факультеті, і йому, як краєзнавцю, ця тема близька і цікава.

    Закінчилось засідання клубу. На жаль не дуже багато було присутніх на ньому. А так хотілося б бачити в залі учителів історії, викладачів, молодь, всіх кому цікаво знати минуле Білої Церкви.

    Згодом з матеріалами засідання краєзнавчого клубу «Хронос» усі бажаючі зможуть ознайомитися у бібліотеках міста.

     Ганна Нагорна, зав. бібліотекою-філіалом №10.

     

     

     

     

     



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше