• Юні таланти нашого району

          Кожен з нас  хоча б раз у житті пробував писати вірші, але  лише для деяких поезія залишається «станом, поривом душі». Саме так сталося із юною, талановитою читачкою бібліотеки-філіалу №10, ученицею загальноосвітньої школи № 5 – Марією Гаркуша-Омельченко.
          В дружній родині, оточені турботою і любов`ю,  зростали сестрички-близнючки Марійка і Катя. Все їм було цікаво: Чому трава зелена? Як бджілка мед з квіточок збирає? Куди  тече річка Рось?... Запитань було багато, як і бажань. Та найбільше хотілося бути схожими на граціозних дівчаток-гімнасток і... стали наші сестрички спортсменками. Не дивлячись на щільний графік тренувань та занять у школі, допитливість не зникла, навпаки,  з`явився інтерес до інших напрямків творчості.
         Катя стала «власним сімейним майстром» по виготовленню прикрас із полімерної глини  (це від дідуся і тата),  а Марія, в свої чотирнадцять, пише  такі поезії, що захоплюють, вражають глибиною, змушують замислитися – хто ми і для чого живемо на цьому світі?
    Звідки в  юної дівчинки таке відчуття і сприйняття життя?  Де джерело натхнення її дорослої поезії? На ці та багато інших запитань Марія Гаркуша-Омельченко, переможець Всеукраїнського огляду-конкурсу «Нові імена України» та Всеукраїнського літературного конкурсу серед учнівської молоді «Шануймо рідне, серцем заклинаю і від живих, і тих, кого немає, хто навіть кроку не ступив назад…», дала відповіді під час зустрічі з користувачами бібліотеки та членами клубу «Чарівна мить» Академії пенсіонерів.
          Слова вдячності за підтримку батькам, бабусі, дідусеві і як підсумок рядки:
                 «Шануймо батьків поки час не зітліє!
                  Допоки  не зникне за обрієм шлях.
                  Бо так в усім світі ніхто не зуміє
                  Любов запалити в гарячих серцях»



          І лунала поезія, в якій відчувається недитяча тривога за події сьогодення, біль  втрати  героїв, яких вже немає серед нас,  надія  для тих, хто захищає незалежність нашої України, віра у світле майбутнє:
                   «Та наш народ міцний, неначе криця!
                    І хоч зі Сходу ненависть гряде,
                    Не тліє віра, що новий Хмельницький
                    У мирний час народ наш приведе!»   
          Проблеми річки-красуні Рось (вірш «Річка – дзеркало душі»), дітей-сиріт, одиноких стареньких – на все відгукується Марійка. І не віриться, що в маленькому дівочому сердечку вміщується стільки доброти, співчуття, щирості. Всім ладна допомогти – це від бабусі і дідуся. І взагалі, це –найдобріші в світі люди.
          Звучала на зустрічі і музика, адже наша гостя  прекрасно грає на гітарі та чудово співає. І хоча на зустрічі не було Каті, як співачки, Марійка і тут продемонструвала свій талант.
          Закінчилася зустріч. Марійка побігла додому, готуватися до уроків, а учасники зустрічі обговорювали почуте, висловлюючи своє захоплення непересічним талантом  юної поетеси.
          Творчих злетів, нових перемог, здійснення всіх бажань, Марійко!

                 Ганна Нагорна, зав. філіалом №10.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше