• ТАКОЮ БАЧУ УКРАЇНУ...

    Анатолій Іванович Гай народився 15 жовтня1952 року в селі Бірки – 2 Олександрійського району Кіровоградської області в селянській родині. У 1974 році з відзнакою закінчив факультет журналістики Київського Державного Університету імені Т.Г.Шевченка.

    Як військовий журналіст , мав змогу побувати в багатьох “ гарячих точках”, що найшло відображення в його документальних повістях і оповіданнях.


    З 1986 року А.І.Гай є членом Національної спілки письменників України.

    Звільнившись з військової служби, майже три десятиліття проживає у м.Біла Церква. Кілька скликань поспіль обирався депутатом і головою постійних комісій з питань культури Київської обласної та Білоцерківської міської рад.Сьогодні А І.Гай обіймає посаду керівника ВАТ “Афганець”, є головою парвління Київського обласного творчого об`єднання “Культура”, членом Ради з питань культури при голові Київської обласної державної адміністрації.

    Письменник також очолює комісії з присудження Білоцерківської міської літературно - мистецької премії ім. І.С.Нечуя – Левицького та Київської обласної літературної премії ім. Г.Косинки, є членом комісії з присудження літературно – митсецької премії Міністерства оборони України.Творчий доробок автора нараховує чимало прозових книг для дітей та дорослих: “Зажинки”(1979), “Хамаль – місяць весняний”(1984), “Сім струн райдуги”(1985), “Тиша над полігоном”(1986), “На тих афганських рубежах”(1991), “Біла Церква.Шлях крізь віки”( у співавторстві, 1994),”Чорна рота”(1995), “Вужик”(1998), “Палаючий перевал”(1999), “ У нас “афганцями” їх звуть”(1999), “Блаженна Марія”(2002), “Дивізія гвардійського гарту”(2002),”Золото колосся і зірок”(2003), “Біла Церква – Афганістан – вічність”(2004),”День національного примирення”(2005), “Там, за Гіндукушем”(2006),”Розхристане буття”(2007).Упорядник антологій “Київщина сміється”та “Прозаїки Київщини”.

    Гай Анатолій Іванович відзначений державними нагородами України: орденом “За заслуги” третього ступеня(2007) та медаллю “Захисник Вітчизни”(1999), дв`ятьма орденами і медалями колишнього СРСР та іноземних держав, багатьма Почесними грамотами Київської обласної державної адміністрації та Білоцерківської міської ради.А його ім`я занесено до “Золотого фонду” Білої Церкви.

    Анатолію Івановичу, якою Ви змальовуєте Україну у своїх творах?

    Мабуть, кожен із письменників, хто народився й виріс в Україні, так чи інакше повертається до теми України.Маючи достатньо великий життєвий досвід, мені легше порівнювати “радянський світ” із сьогоденням.Звичайно, багато розчарувань, психологічних травм і постійний пошук власного шлфяху розвитку.Історію ми знаємо у багатьох варіантах, адже переписувалась вона не однією правлячою елітою , тому об`єктивною інформацією ми не володіємо, а свідомість українців міфологізована.

    А хотілося б , щоб декларативні положення Конституції набрали чинності, а кожен українець міг реалізувати свій творчий потенціал.

    Сьогодні Україна – це поле первісного накопичення капіталу, де моральний фактор втратив своє значення. Що Ви вкладаєте в поняття Соборна Україна?

    Це єдине сприйняття держави всіма, хто проживає в її межах.Це повага до державної мови, до культурних і національних особливостей нацменшин, адже не слід забувати , що Україна – поліетнічна.

    Чи змогли б Ви оцінити власний внесок у розвиток держави?

    Активна життєва позиція та нагороди – кращий доказ того, що я на правильному шляху.

    Тема .-2008 .- 31 января .-С.13



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 50873 читачів!

Це більш ніж 25% населення всього міста!

Докладніше