• Світлою душею і поезією – до людей

          До 75-річчя Олега Орача – відомого українського поета

          На заходах, які організовують працівники Білоцерківської міської бібліотеки №10 завжди численна аудиторія учасників, гостей, слухачів. От і минулої п`ятниці, 6 лютого, тут відбувся вечір вшанування пам`яті з нагоди дня народження відомого українського поета, публіциста і громадського діяча, члена спілки письменників України, лауреата літературних премій Олега Орача.
          “Неправда, друг не помирає, його лиш поруч не стає”, – ці слова стали рефреном заходу. У спогадах шанувальників його творчості, друзів, рідних та білоцерківських літераторів Олег Юхимович незримо був поруч з нами. Згадувалися різні події, зустрічі, читання, дискусії, приїзди поета до міста, яке він так любив. Бо Білої Церкви не можна не любити, а ще коли в ньому мешкає донька та творчо, аж до заздрості, діє ціла плеяда талановитих і відомих на всю Україну і навіть за її межами колег по перу – письменників, поетів, композиторів. Тож, насамперед, Олег Юхимович поспішав на гостину до них зі своєю світлою душею і поезією. Розділював радість як від видання своїх книг, так і колег, а для багатьох ставав літературним хрещеним батьком, рецензуючи та сприяючи появі збірок поезій. А назвати Олега Орача одним словом “поет” – це зовсім нічого не сказати. Книжки для дітей, лірика, роздуми – все, що писалося чи то у хвилину натхнення, чи в муках, – все з великою любов`ю до людей. Він бачив світ очима хлібороба (недарма ж узяв псевдонім “Орач”, справжнє прізвище – Комар), очима шахтаря, бо чимало років його життя пов`язано з Донбасом, очима мами і дитятка... Як така багатогранність таланту вирувала в одній людині? Саме вирувала, а не текла тихим плесом. Олега Орача називали лицарем української поезії. Вітчизняна література прикрасилася цим ім`ям.

          А своїм вчителем його вважав колега по перу, поет і прозаїк, керівник міського осередку Всеукраїнського товариства “Просвіта” Володимир Іванців. Він розповів про спільні зустрічі на різних заходах: в школах, на фестивалях, в родині поета, давши високу оцінку його творчості.
          Незабутніми спогадами про батька, який жив болями і радощами людей, який поетичним словом відстоював свою позицію у житті, поділилася дочка поета Оксана Комар. Дружні стосунки і  спільна творчість пов`язували Олега Орача з відомим білоцерківським поетом і композитором Анатолієм  Кульчицьким, їхній тандем дав життя трьом чудовим пісням. Був Олег Юхимович і щирим другом творчої родини  Анатолія та Галини Гай. І як сказала Галина Гай, найкращою пам`яттю і шаною поету в день його народження є читання його віршів, в поетичних рядках він поруч з нами. Тому й читалися вірші, звучала пісня “Посаджу я дуба” на слова  Олега Орача у виконанні Ганни Нагорної, світлою пам`яттю у вінок спогадів вплелися слова відомого білоцерківського письменника, лауреата державних літературних премій Андрія Гудими про високість, глибину поетичного слова Олега Орача, його чутливу і ліричну душу, пісня “Свіча”, яку задушевно виконала Тетяна Савенко.
          Не могли не згадати цього дня і прекрасну дружину поета – Галину Калюжну, нашу землячку, відому поетесу, піснярку, лауреата премії ім. Василя Симоненка. Її доробок – усього дві збірки поезій, але яких поезій! Премію вона отримала за  збірку “Забута ікона”, на жаль, другої своєї книги “Літо метелика” Галина Калюжна вже не побачила, у березні 2011 року її не стало. Про неї багато розповіла найкраща подруга Світлана Злобіна. Прекрасний ролик з нагоди презентації згаданої збірки підготувала бібліотекар Олександра Заворотня.
         …Олега Орача не стало майже десять років тому, у  2005-му. Замовкло його слово, майже десятиліття перо не озвалося до людей новим поетичним рядком. Але ж залишилася  творча спадщина, глибока як криниця, світла як сонце, створена для нас усіх, щоб черпати з неї любов, добро, волю до свободи і перемоги.  Долучаймося і шануймо пам`ять великого поета, він залишається бути поруч з нами…

    Тетяна Книш.     



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше