• Поезія, яка вчить як на світі “по совісті жити”

          Геніїв у нас рідко шанують при житті і радше навпаки – визнання приходить до них після смерті.
          Гарним прикладом вдячності і визнання таланту українського письменника Героя України, шевченківського лауреата Бориса Ілліча Олійника є міськрайонний конкурс читців-декламаторів творів Бориса Ілліча “Стою на землі”, який уже п`ятий рік відбувається у бібліотеці-філіалі №10.
          Ювілейний конкурс 2014 року зібрав 20 жовтня 45 конкурсантів у літературній світлиці філіалу №10 – школярів Білої Церкви та району, студійців “Живого слова” та “Прологу”, студентів ДНЗ “Професійно-технічне училище ім. П.Поповича”, читачів міських бібліотек. Журі конкурсу очолив заслужений працівник культури України, член Правління Українського фонду культури Анатолій Кульчицький.


          Долучився до цієї благородної справи і депутат міської ради, який постійно опікується цією бібліотекою Андрій Король. Гість привітав учасників літературного змагання. Він же потурбувався і про призи для усіх учасників конкурсу.
          Дипломант 2014 року Всеукраїнського конкурсу читців ім. Тараса Шевченка Сергій Сорока підбадьорив читців, розказавши деякі секрети майстерності.
          Завідувачка бібліотеки Ганна Нагорна традиційно розпочала дійство, ознайомивши присутніх з умовами конкурсу.
          Свято поезії одного автора розпочалося... Хвилюються виступаючі, підтримують їх посмішками керівники Віра Гутник, Тетяна Яковенко, вчителі та друзі. Вишукано і піднесено, емоційно і ніжно-лірично звучить Олійникове слово, яким читці, пропустивши через своє серце, “зачіпають” за живе усіх, хто його чує.
          А слово те про невмирущі людські цінності: скибку хліба, любов і шану до матері, повагу до батьків, любов до рідної землі, добрі і чесні справи, людяність і порядність, українолюбство, поклоніння учителям, які заселяють наші душі добром, любов`ю і милосердям. Багато віршів, присвячених материнській самовідданості, звучать з вуст юні, а в душі нуртує радість і сум, любов і жаль, щемливими спогадами постає рідна ненька...
          Щирість і безпосередність виконавців зворушує і постає в уяві “відлебеділа, ніби мить юність і розлука, розтала у вишневому диму”, зрада і вірність друзів, байдужість і любов близьких... А ще, вірші громадянського звучання: “З народом загравать не треба...” як засторога тим, хто хоче нас роз`єднати, посіяти розбрат.
          Б.Олійник, як поет честі і совісті не оминув образів України: Дніпра, хліба, у якому народна душа і, щоб ми про це ніколи не забували, нагадує: “Ми всі виростали з хлібу, сину”... Споконвічна мудрість, пісенність, щирість, живильна сила у кожному вірші, які не переставали звучати у залі більше трьох годин. А зал квітнув яскравими українськими вишиванками і жоден з узорів не повторювався: льон і соняшники, волошки і маки, ромашки і житній колос, рожеві мальви і жовті кульбабки, а наймолодша учасниця – трирічна Даринка із “Сивою ластівкою” зачарувала усіх своїм українським строєм і шармом виконання.
          Читці молодшого віку з радістю читали вірші про ялинку, чарівника, сірих та вухатих зайців, які вміють витанцьовувати аркан, про матінку – сиву ластівку, дивний Дніпро... Уривок з поеми “Крило” облюбували аж три читці, бо й справді тема милосердя, збереження природи, екологічного виховання завжди актуальна, а образ журавля виховує не тільки ці риси, а й співчуття та любов до тварин. Не менше читців обрали для виконання й поему “Двоє”, яка розкриває взаємини людини і кота.
          Із почуттям гордості за талановитих читців, за їхніх керівників, за усіх нас, що маємо такого генія-поета і вдячності Ганні Григорівні Нагорній за організацію цього свята заслухала рішення журі про визначення переможців: гімназистка Марина Кисла за “Романтичне інтермецо” отримала Гран-прі; у молодшій групі перемогу здобули: Королевич Аліна, Кшевінська Катерина теж учениці гімназії №1, Петришин Святослав за вірш “В оборону хліба”, вихованець ЦТДЮ “Соняшник”; Макаров Андрій за “Лебедину пісню”, учень БЗШ №5 та Валерія Мішустіна із Шкарівки за вірш “Як упав же він” і Сніжана Чорногор із Сухолісів, яка прочитала вірш “Осіннє”.
          Переможці старшої групи конкурсантів представлені такими іменами: Анастасія Марченко “Пісня про матір” та Счасливий Роман “Я до тебе йшов” (ДНЗ “Професійно-технічне училище ім. П.Поповича), Анастасія Василюк “З дороги баби Катерини”(гімназія №1), Олена Олійник “Похорон учителя” (колегіум) та Олена Зайченко із села Пилипча за цей же твір, Анастасія Петровська “Двоє” (БЗШ №5).
          Творчість – особливий стан людини, який своєю емоційністю передає кращі її риси. Тож успіхів усім учасникам.

    Тетяна Біла.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше