• “Кобзар білоцерківський”

           “Кобзар білоцерківський” (1814-2014), упорядкований Володимиром Іванцівим (він же редактор), виданий до 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
           Ця книга – частина величного творчого спадку Тараса Шевченка, найпопулярніша на білоцерківському Пороссі в минулому й тепер як у читацькому загалі, так і в репертуарі читців, співаків і співочих гуртів, театральних труп.
           Досліджено особистий зв`язок Кобзаря з нашим краєм і вплив “Кобзаря” на громадське й політичне життя, його роль в національній самоідентифікації краян.
          Окремий розділ книги – білоцерківська Шевченкіана.
          “Кобзар білоцерківський” розпочинається дослідженням В.Іванціва “Шевченко у Білій Церкві” із вагомою бібліографією до нього, де  автор зупиняється і на конкурсі читців “Кобзарева зоря”, який близько 25 років проводить Централізована бібліотечна система з міськрайонним об`єднанням ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка.
          ІІ розділ видання “Шевченкіана Поросська” відкриває Шевченківський лауреат, наш славний Віктор Міняйло не менш цікавим “Моє відкриття Шевченка”.
          Вірші Костянтина Мордатенка “День народження Шевченка” та “Шевченківські дні” пропонуємо перечитати вам самостійно, тому й подаємо їх.
          Білоцерківці Катерина Левицька, Галина Гай, Анатолій Кисліцин, Володимир Іванців, Андрій Гудима, Віктор Никифоров, Петро Розвозчик, Віктор Грабовський, Анатолій Гай, Василь Шаров, Віра Гутник представлені у книзі своїми поезіями, а Тамара Павленко та Анатолій Кульчицький нотами до пісень, присвячених Великому Кобзареві.
          Доповнює книгу “Фотопам`ять”. На світлинах зображені сцени з вистав саксаганців, різьблення, віньєтки, зернова мозаїка, картини, що демонструють правдивість вищесказаного в книзі.

    Тетяна Біла.

                                       Костянтин Мордатенко

    ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ШЕВЧЕНКА

    Березню Тарасовичу, прогрівайтесь,
    волошковим небом усміхніться.
    Гей, пернаті, тьохкайте, купайтесь
    у калюжках, начищайте крильця.

    Сонечко непевне. Ще говіє...
    А земля, пробуджена, не встала.
     Марець1 набубнявілий радіє.
    Україну свято об`єднало.

    Вулиці хрещатяться, святково!
    Вишиванку-хмару день вдягає...
    Крап2 - це Березоля древня мова:
    нею він поезії читає.

    Свято неможливо перебільшить,
    бо свободу нам приніс не бусел –
    виплакані кров`ю ревні вірші.
    Наш Шевченко, батько крутовусий,

    є не просто вигромом і зблиском
    (рвав кайдани, розтягав бервення3,
    з Богом їв із однієї миски),
    він _ це українське одкровення.

    1 -     березень, марець. березоль - слова-синоніми
    2 -     крап - крапання, капання, капанина
    3 -     бервення - колоди; стовбури і гілля дерев, що наносяться водою


    ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ

    Україносвят. Синьо-жовтий стяг.
    І вітри марширують тризубом.
    І шепоче природа молитву в гаях
    із ледь-ледь зеленіючим сумом.

    І земля, мов кобзар, що прозрів і зрадів,
    і заплакав від щастя прозріння.
    Сніг розталий додав свої сили воді,
    щоб життям наливать україння.

    Весняніє буття, бо Шевченківські дні –
    це натхнення святої свободи.
    І розпорюють небо козацькі пісні:
    із колін підіймайся, народе!

    Плакав радісно якось у райдужнім сні:
    дід і прадід, і я з ними в хаті...
    Українські серця і живі, і рясні,
     як в пилку чорнобривці строкаті.

    Я люблю це життя, Україну люблю.
    Моя нація горда і чемна.
    Килимами проміння усім розстелю
    до сердець, щоби йшли до Шевченка.

    2008 р.



    Поділись з друзями:



Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше