• “Життя краплини” Миколи Осики

          Третя книга Миколи Осики “Життя краплини” – посмертне видання, до виходу у світ якого долучилася громада Білої Церкви: міський голова Василь Савчук; народний депутат України Володимир Полочанінов; депутат Київської обласної ради, директор КП “Білоцерківхлібопродукт” Іван Шилов; депутат міської ради, голова правління ВАТ “Білоцерківський кар`єр” Олександр Марченко; директор ПП “Валоїс” Іван Сердюк; працівники нашої ЦБС; відділ культури і туризму міської ради, редакції газет “Громадська думка” і “Замкова гора”.
          У книзі зібрано невелику частину того величезного доробку, який залишив по собі читачам Микола Осика. Автор до останнього подиху писав для людей і про людей, до найглибших деталей відчуваючи їх болі і проблеми, поділяючи з ними прості життєві радощі і хвилини щастя. Він безмежно любив навколишній світ, і цю Любов Ви помітите у кожній новелі, в кожному оповіданні та етюді, в мініатюрах і рядках художньої публіцистики, на світлинах Миколи Осики.
          Книгу упорядкували дружина письменника Любов Іванівна Осика та його друзі-журналісти Віра Олександрівна Строкач і Валентина Іванівна Храбуст.
          Письменник Анатолій Гай у вступній статті до книги “Сповідь з-за межі вічності” так прорецензував книгу та охарактеризував творчість автора: “Перші три розділи – це художні есе про те, що було особливо дороге автору. “Степ і небо” – то дитинство і юність, які пройшли в омитому невеликою степовою річкою Терсою селі Павлівці, що розкинулось поміж порізаних балками безкраїх полів якраз посередині між Донецьком і Дніпропетровськом. У другому розділі “Освідчуюся в любові, Біла Церкво” розповідається про наше рідне місто, в якому Микола Осика більше чотирьох десятиліть служив солдатом і міліціонером, зустрів єдину на все життя любов, працював журналістом, написав свої кращі художні твори. В розділі “Олександрія” – скарбниця рукотворної краси” автор подає зібраний ним величезний історичний матеріал про славетний парк і його творців та свої особисті враження і переживання, пов`язані з цим рукотворним живим смарагдом – окрасою нашого міста.
          Скільки тепла, любові до рідної Білої Церкви і її мешканців вмістив Микола Іванович у ці невеликі художньо-публіцистичні матеріали, які з номера в номер публікувала “Замкова гора” на своїй останній сторінці! Зірке око і чіпка пам`ять автора дозволили зафіксувати і через десятиліття донести до нащадків миттєвості життя міста і його людей майже за піввіку. Навіть у останні дні свого життя слабіючою рукою Микола Іванович писав літопис Білої Церкви, служінню якій віддав усе своє життя.
          Публікації вище названих розділів, крім великого обсягу невідомої широкому читачеві інформації, мають високий художній рівень, тобто написані не просто істориком-краєзнавцем, а письменником. Але найбільший інтерес у плані літературному мають четвертий і п`ятий розділи нової книги – “Кохання не буває грішним ..”, до якого увійшло більше сорока оповідань, та “Думку обмежити неможливо”  з оповіданнями-мініатюрами.
          Герої Миколи Осики – наші сучасники – зі сторінок книги розповідають простою народною мовою про своє життя, свої радощі й страждання, про наш непростий час становлення молодої держави України. За рідким винятком, всі вони незалежно від віку мають нелегку, часто зламану життєвими обставинами долю, яка раптом посилає останній шанс врятувати душу, а часто й тіло, від загибелі. І цим рятівником, цим останнім шансом відпити з чаші життя свій ковток щастя стає любов. Давня, забута, зневажена, чи нова, інколи зовсім несподівана, вона приходить до героїв різного віку й соціального стану, аби на краю прірви самотності, безнадії і розпачу освітити подальший шлях, зігріти схололі душі найзагадковішим і найпрекраснішим людським почуттям – коханням.
          Немає потреби переповідати сюжети оповідань з нової книги Миколи Осики. І вже відомі читачеві з попередніх книг та газетних публікацій, і досі не публіковані, вони відкривають нам нові духовні і творчі грані нашого сучасника, талановитого письменника-новеліста Миколи Осики. А загалом нова книга стала його щирою сповіддю з-за межі Вічності.”



    Поділись з друзями:




Біла Церква

Одними з найбільш значних культурних та освітніх
центрів міста є державні публічні бібліотеки!



Централізована бібліотечна система Білої Церкви обслуговує 51496 читачів!

Це більш ніж 26% населення всього міста!

Докладніше